І над прірвою, в окупації, безсмертна душа Людини, відданої Батьківщині
Думки вголос
Першочоловік Адам не мав душі. Він був душею (Буття 2:7).
Український народ сьогодні б'ється на смерть, за життя України нової – країни правди і справедливості, власного історичного й культурного спадку, без московської блекоти, без олігархів, без ворогів і шпигунів у владі.
До війни я жив у степовому місті, заквітчаному, як сільська вулиця. Помирати в окупації ні за цапову душу не хотілося. Попередивши найближчих друзів, котрі не могли виїхати, доручивши сусідові хату, я дав тягу через Крим аж у Польщу.
Мій фейсбучний друг Георгій Іванов залишився. Як і з десяток близьких людей, як і сотні тисяч інших співвітчизників. Тепер він живе в таких реаліях:
«02.08.2022 Боюся, що газу взимку не буде. Ну, або як в 1990-х такий слабий тиск, що газовий котел не запалюватиметься. У мене дві жінки у хаті, замерзнуть же.
Альтернатива – твердопаливний котел на дрова. Дрів малувато і дуже дорогі, а пиляти небезпечно, пристрелити можуть. Вихід?
Зробив електронагрівач для водяної системи опалювання. Давно відомий прилад, але через високу ціну електроенергії не набув масового застосування. Про всяк випадок піде. Прикро, що сонячних батарей немає. Чим я думав?».
Альтернатива, як бачимо, воєнного часу. Невже? Невже забули "заморожений" Алчевськ? У 2006 році за морозу -35 в місті зупинили обидві котельні і аварія стала " Алчевською трагедією", котрій співчувала і допомагала рятуватися вся Україна.
Хоча насправді тоді сталася диверсія проти Української держави, проти її Президента Віктора Ющенка. Диверсанти досягли мети: невдовзі уряд очолив кримінальний персонаж Віктор Янукович, що повів країну манівцями в московські пазурі .
У 2014 році місто окупували війська рф, що маскувалися "апалченцамі". Я пам’ятаю цю суцільну табірну зону тому, що тут "відбував покарання" геніальний митець Сергій Параджанов...
В Україні всерйоз і глибоко публічно не досліджували появу, розвиток, становлення та шкоду "5-ї колони". Обмежувалися скороченим переліком прізвищ, не аналізуючи їхні законодавчі та громадські акції. Не ініціативи чи пропозиції, характерні діяльності громадських організацій, а саме "акції", притаманні терористам і диверсантам. В умовах "гібридної війни" до них варто застосовувати ці критерії.
За багатьох ознак "5-а колона" впливала на державну роботу міністерств: - внутрішніх справ, - оборони, - освіти і науки, - культури, - юстиції. Злоякісні метастази розповзлися і вразили всі державні органи.
У ці дні преса й телебачення США та Великобританії за матеріалами Bellingcat пишуть, що в нашій країні діяли до 2 тисяч шпигунів. Думаю, вдесятеро більше. Адже частина "засвітилася" ще в 2014 році, інших викрили за причинами й наслідками вторгнення 24.02.22, а значні сили ще законсервовані.
Спецслужби ерефії могли торжествувати. Сьогодні у нас поширюють думку, ніби чекісти помилилися в своїх очікуваннях квітів на ворожі танки, "хліба-солі", "асвабадітєлям". І це – правда! Тільки прорахувалися вони, переоцінивши агентурний і диверсійний впливи на органи влади, а про український народ забули. Брехлива теза про "адіннарод" зіграла з ними злий жарт: громадяни піднялися захищати Вітчизну на повен зріст. Він виявився таким високим, що накрив своєю тінню найвпливовіших байстрюків і вони кротами зарилися де глибше.
В житті, як розповідає Георгій Іванов, все простіше, але надзвичайно важко: «26.08.2022 У нашому місті 4 школи. Вони за номерами так і називаються. Сьогодні вчителька знайома зустрілася. Розповіла, що директорка четвертої школи утекла на вільну територію, з її школи три вчителі погодилися працювати за рублі із 1 вересня. Директорка першої школи відмовилася від співпраці, з її школи ніхто не став зрадником, за третю школу не знаю, а в гімназії директорка навіки з расією і половина вчителів теж.
По місту пішла інфа, що будуть страшні репресії до вчителів, які працюватимуть дистанційно, та до батьків, які не дадуть своїх дітей у школу. Батьки нажахані і потягнулися до шкіл писати заяви».
Кожна людина має світлу душу. Коли в ній сутеніє, то нібито з принуки або час такий. Виправдання є всьому і завжди. Батьки вирішують, що дитина важливіша, ніж спокійна і чиста душа. Хто їх за це судитиме?!. Розбиратися слід з тими, хто створив людям такі умови й обставини…
Вчення про душу в науці – суперечливе, принципово його не існує, хоча вся сукупність знань опирається на логіку й діалектику Арістотеля, на його "Природу речей". Тобто казати, ніби "душа" – предмет лише міфології та релігії, означає значне обмеження людської волі.
На початку цього року, передчуваючи наближення великої та вирішальної війни, я на FB опублікував статтю "Церква ангелів". У ній стверджував, що душі не "відлітають" невідомо куди, а залишаються з рідними й нащадками. Безсмертні дають силу поколінням…
Почитайте іще одну розповідь мого херсонського друга Георгія Іванова, щоб зрозуміти мій об’єктивізм та коріння наших переконань: «17.08.2022 О 12.10 вимкнули світло, у 16.20 увімкнули. Прочитав у новинах, що це відключили всю область від ЗАЕС. Зараз все працює, світло є. Трохи ми злякалися. Хоча я за останні тижні добре почистив морозильну камеру. У мене вона величенька, як холодильник. Витягли всі заморожені ще з весни фрукти, зварили з них варення, компоти і повидла. Старалися по максимуму все використати, боялися, що світла може не бути певний період. Так що, як надовго не буде електроенергії, то це вже не критично.
Я, взагалі, вже не знаю, що буде критично, наче по всіх ситуаціях уже подумав. Ну, та не буду зарікатися. Учора з’явився інтернет від Укртелекому.
Пішов сьогодні в Укртелеком. Оп-па, там уже російський міртелєком. Сидять якісь шалавного вигляду дівчата. Мене діалог із ними насмішив.
Я сьогодні був у білій сорочці і білих штанах, чорні окуляри не знімав, зранку побрився, а стрижка у мене взірець акуратності. Як каже жінка, я зазвичай поводжуся з обслуговуючим персоналом як психотерапевт з шизонутим. Дуже ввічливо. Зрозуміло, що в нашій ситуації можна трохи менше гонору, але не зміг стриматися.
– Добрий день!
– Здрастє!
– У вас є людина, яка може відповісти на мої запитання?
– Еее, а что ви хатіте?
– У мене вчора запрацював Укртелеком, це дуже дивно, хочу запитати, чи це надовго?
– Ви панімаєтє, ето всем падарок ат расії, но ето врємєнно, до 15 числа, а патом прідєтє і заключітє с намі дагавор.
– До 15 вересня?
– Ага, вєрєсня...
– Побачимо. Бувайте!
Та й пішов собі. По дорозі зайшов на пошту. Щоб ви розуміли, вивісок ні на Укртелекомі, ні на пошті немає, зірвали ж. Ящик поштовий з тризубцем залишився, і так у очі кидається… На пошті купа людей, з росії посилки отримують, от так реальність. Потовкся, всі розмовляють російською, морди незнайомі».
Так поводиться людина в окупації. Не втрачає життєвої снаги, піклується про близьких, зберігає власну гідність. Саме її – гідність – християнська релігія поклала в основу свого віровчення . Гідність визнано невід’ємною частиною Людини, а отже – її безсмертної душі.
Закономірно, що душею Батьківщини є Людина. Доки цієї простої істини не збагнуть політики, котрі морочать нам голову вдаваною турботою про особистість, різними "ізмами", нехай із "чєловєчєскім ліцом", але без душі, доти держава зависатиме над прірвою. І знайдеться багато охочих її підштовхнути.
Між Першою і Другою світовими війнами виник соціально-політичний феномен "втраченого покоління". Нам це відоме з літератури , від Хемінгвея, Олдінгтона, Джойса, Фіцджеральда... Особистість втратила на війні душу. У тих людей бої на чужій чи своїй землі спопелили відчуття гідності.
Один з епітетів війни в польській мові – "potop", що означає вторгнення, навалу, нашестя, співмірні з руйнівною силою біблійного потопу. Наші воїни захищають землю предків, вони черпають мужність у її вічних захисників, вони мають безсмертну душу Людини, віддану Батьківщині.
Віктор Тютюн, поет і журналіст
На світлині Валентина Кондратюка автор, літо 2022
