Міжнародна організація з міграції: як обмеження COVID-19 змінили життя мігрантів в великих містах
Пандемія COVID-19 змінила життя мігрантів у великих містах, посиливши нові або раніше існуючі фактори вразливості. За оцінками, протягом півроку після спалаху 90 відсотків усіх зареєстрованих випадків захворювання на COVID-19 припадало на міста, що зробить міські райони епіцентром пандемії до липня 2020 року.
Багато переміщених осіб та мігрантів живуть у міських районах, де економічний вплив COVID-19 був яскраво вираженим. Мігранти відіграють найважливішу роль у реагуванні на COVID-19, оскільки вони часто працюють у найважливіших секторах, включаючи охорону здоров'я, торгівлю та послуги, сільське господарство, рибальство, виробництво продуктів харчування. Оскільки ці групи населення найчастіше працюють у сфері послуг або в неформальному секторі, вони часто першими втрачають роботу через відсутність оплачуваної медичної відпустки або через економічні наслідки пандемії. Неформальні працівники у всьому світі втратили до 60 відсотків свого заробітку у перший місяць кризи охорони здоров'я. В Африці та Латинській Америці цей показник становив майже 80 відсотків.
Крім того, біженці та внутрішньо переміщені особи (ВПО), які живуть у багатолюдних міських умовах, також наражаються на більший ризик для здоров'я, оскільки умови життя та роботи знаходяться поза їхнім контролем. На додаток до труднощів, пов'язаних з дотриманням основних заходів профілактики COVID-19, таких як фізичне дистанціювання, маскування та часте миття рук, ці групи населення також часто не мають доступу до вакцин COVID-19 через сукупність факторів, включаючи обмежені поставки вакцин, відсутність довіри та інформації, а також страх арешту, затримання чи депортації при зверненні за медичною допомогою чи послугами вакцинації.
