Як пояснити дитині, що таке інвалідність?

Перш за все, важливо звернути правильний час та місце для розмови. Оберіть спокійний момент, коли дитина зможе зосередитися на спілкуванні.

Насамперед, розмовляючи з дитиною на цю тему, враховуйте її вік та запит, – які саме питання вона вам ставить. 

Друге – будьте чесними: якщо ви не знаєте відповіді на запитання, так і скажіть, пообіцявши повернутись до цієї теми пізніше.

Третє – коли ви говоритимете про інвалідність, потрібно використовувати правильну лексику та пояснювати дитині, чому ті чи інші слова є некоректними, а інколи навіть образливими. Коректну термінологію ви можете знайти у словнику з Довідника безбар’єрності  (https://bf.in.ua/glossary/ )

Інколи батьки бояться починати розмову, бо не знають, що саме говорити. Однак для таких бесід не потрібні енциклопедичні знання. Достатньо навчити основним принципам толерантності. А це розуміння, що всі люди в світі різні, і насправді це неймовірно цікаво – спостерігати за нашою несхожістю та дізнаватись, як живуть ті чи інші люди. А по-друге, рівне ставлення, яке базується на повазі, а ніяк не на почутті жалю чи страху.

Простими словами та зрозумілою мовою, яка відповідає віку та розвитку вашої дитини можна пояснити про деякі форми інвалідності чи порушення, уникайте складних медичних термінів та термінів, які можуть заплутати. Наприклад, дівчинка Таня має порушення слуху, це – її відмінність, як-от у тебе веснянки на носі. Таня спілкується жестовою мовою і якщо ти хочеш з нею поговорити, можеш вивчити якісь фрази та слова, щоб вона тебе зрозуміла. Або говори чіткіше, щоб вона могла прочитати по твоїх губах.

Дайте дитині зрозуміти, що відмінні риси людини/дитини – не перепона для спілкування. Навпаки, це можливість дізнатись щось нове й цікаве.
Знайдіть дитячі книги, мультфільми чи ігри, які розповідають про інвалідність та сприяють кращому розумінню.

Найкраще, що ви можете зробити, – не стояти на заваді спілкуванню своїх дітей з дітьми з інвалідністю, якщо їм цікаво і вони хочуть дружити, а відразу допомагати і навчати толерантному ставленню. Покажіть приклади відкритості та толерантності у відношенні до людей з інвалідністю. Ваша власна поведінка є сильним прикладом для вашої дитини.

Навчіть дитину бачити в людині насамперед особистість, а в інвалідності просто одну з ознак: «Ось ти світловолосий, кароокий, любиш музику та шоколад, граєш на фортепіано, а Сашко – брюнет, він обожнює пастилу, читати комікси, і він користується кріслом колісним».

І найважливіше – не намагайтесь налякати дитину та не вигадуйте якихось нісенітниць, які впливатимуть на її ставлення до дітей/людей з інвалідністю. Якщо, наприклад, дитина бешкетує і ви розумієте, що вона може травмуватись, найгірше, що ви можете зробити, – гримнути на неї та сказати, що з такою поведінкою «вона стане інвалідом та опиниться у візку». Такі емоційні фрази можуть вплинути на ставлення дитини до людей з інвалідністю. В такому випадку краще буде сказати, що через необачну поведінку вона може травмуватись і їй буде боляче, але не залякуйте дітей людьми з інвалідністю ні в якому разі. 

Пам’ятайте, що у дітей набагато менше стереотипів, порівняно з дорослими. І якщо не говорити їм нісенітниць на зразок «ти підхопиш інвалідність, доторкнувшись до дитини в кріслі колісному», вони не поширюватимуть ці міфи далі, а значить – не боятимуться спілкуватись. 

Отже, важливо створити відкрите та позитивне середовище для обговорення теми інвалідності з вашою дитиною, щоб такі пояснення допомогли розвинути її співчуття та розуміння, а також навчити бути толерантною та доброзичливою особою.